на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Веснянки, весняні гри і танці. 14

I гурт

Чорнушко, душко,

вставай раненько,

вмивай личенько, –

хтять тебе люди взяти,

а я рада віддати.

II гурт

За кого, мамуненько,

за кого, любуненько?

I

За селянина,

за його сина.

II

Не піду, мамуненько,

не піду, любуненько!

Тра пізно лягти,

а рано встати,

на поле іти,

обідать нести, –

не піду, мамуненько,

не піду, любуненько!

І

Чорнушко, душко,

вставай раненько,

вмивай личенько, –

хтять тебе люди взяти,

а я рада віддати.

II

За кого, мамуненько,

за кого, любуненько?

I

За поповина,

за його сина.

II

Не піду, мамуненько,

не піду, любуненько!

Тра пізно лягти,

а рано встати,

до школи іти,

книжки читати, –

не піду, мамуненько,

не піду, любуненько!

І

Чорнушко, душко... і т. д.

ІІ

За кого... і т. д.

I

За циганина,

за його сина.

II

Не піду, мамуненько,

не піду, любуненько!

Тра пізно лягти,

а рано встати, –

до шатра іти,

лантухи шити, –

не піду, мамуненько,

не піду любуненько!

I

Чорнушко, душко... і т. д.

II

За кого, мамуненько,

за кого, любуненько?

І

За міщанина,

за його сина.

II

Ой піду, мамуненько,

ой піду, любуненько!

Тра рано лягти,

а пізно встати,

на місто піти

потанцювати, –

ой піду, мамуненько,

ой піду, любуненько!

Близькі мелодії: Гнатюк. Гаївки, № 165 – 166. Інша: Конощенко, 1906 р., 3 сотня, № 83. Тексти: Гнатюк. Гаївки, с. 62 – 72.

Місце запису : с.Чекна, Дубенського повіту


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 195 – 198.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 21 – 24.

При порівнянні запису пісні у Лесі Українки впадають в око паралельні форми одних і тих же слів: у Лесі Українки «мамунейко», «любунейко», «личейко», типові для Волині; у Квітки – «мамуненько», «любуненько», «личенько» та ін., що їх поетеса, за свідченням Квітки, вживала паралельно.


Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній