Фольклорні записи Лесі Українки

Колодяженські пісні з рукописного зошита

Весняні танці. 7

Посію я льон по каміню,

Коня воджу, кінь льон топче.

Чижику та горобчику,

Скажи мені усю правдоньку, (2)

Кому воля, кому неволя? (2)

А дівчатам уся воленька:

За хусточку – та й на гуличку,

За віночок – та й у таночок.

Грайте, дівки, грайте,

Пилу не збивайте, (2)

Плаття не марайте,

Бо в дівочок плаття –

То шовк, то китайка.

Посію я льон по каміню... і т. д.

А парубкам уся воленька:

За шапочку – та й у коршомку,

За дудочку – та й на вуличку.

Грайте, хлопці, грайте,

Пилу не збивайте, (2)

Плаття не марайте,

Бо на хлопцях плаття –

То міх, то ряднина,

З заткала шапчурина,

А з лика пояснина.

Посію я льон... і т. д.

Молодицям нема воленьки:

Під порогом порося кричить,

Йа у печі борщик кипить,

Йа у колисці та дитя кричить,

Йа у запічку воркун ворчить.

Порося каже: нагодуй мене,

Дитя каже: колиши мене,

Воркун каже: постели мені.

Порося нагодувала,

Борщик помішала,

Дитя заколихала,

А воркуна не послухала.

Місце запису : с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 38 – 39.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній