Фольклорні записи Ольги Косач-Кривинюк

Колодяженські пісні з рукописного зошита

Родинно-побутові пісні. 4

– Вже сонце низенько,

Вже вечір близенько,

Чом ти не виходиш,

ти моє серденько?

Чи ти мене судиш?

Чи ти мене гудиш?

Чи з мене смієшся

Та не признаєшся?

– Я тебе не суджу,

Я тебе не гуджу,

Я з тебе сміюся

Та не признаюся.

– Ой прийди, козаче, я рибку варила,

Я рибку варила, перцем заправила.

Ой прийди, козаче, та до меї хати,

То я тебе впущу, не знатиме мати.

Я тебе пускала, рученьку стискала.

А впустила в хату, то тебе питала:

– Козаче, козаче, зелений барвінку,

Скажи мені правду, чи маєш ти жінку?

– Ой маю я жінку в далекій країни,

Крається серденько на дві половини.

Ой маю я жінку ще й діточок троє,

Крається серденько на четверо моє.

– Ой боже мій, боже, що я наробила:

Козак має жінку, а я полюбила.

– Ой боже мій, боже, дурень я зостався,

Що я на чужині за жінку признався.

Ой маю я жінку та й на пожарини,

Ніхто не пригорне без вірной дружини;

Не пригорне отець, не пригорне мати

Ні тая дівчина, що мав її взяти.

Місце запису : с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 381.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній