Туман танок водила – народна пісня з голосу Лесі Українки

Слова «туман» в сьому варіанті стоїть намість давнього слова «тума», котре значить: людина мішаної породи, – один з родителів турчин або татарин, а другий українець (див. Словар укр. мови Б. Грінченка). В двох інших варіантах (Метлинский, с. 299; Эварницкий, № 42) – «тума» стоїть в центрі змісту пісні. З усіх трьох варіантів дається зробити така реконструкція первісного тексту:

Тума танок водила,

що виведе, то й стане,

на дівочок погляне,

чи всі дівки в таночку.

– Всі дівочки в таночку,

лиш роженьки немає.

Мати роженьку чесала,

а чешучи, навчала:

«Доню моя, роженько,

як ти підеш у танок,

не становись край туми, –

тума зведе з розуму,

на ніженьку наступить,

за рученьку іздавить,

золот перстень іздойме».

Варіанти мелодії: з подібним текстом у Лисенка, Молодощі, с. 28 (= «2-й вінок веснянок», ст. 8); з іншим текстом: Сокальский, № 4, II.

Паралельні тексти без нот, окрім вищезгаданих, ще Чубинский, 1, ст. 36, Головацкий, ч. 3, т. 1, с. 92, і Милорадович, с. 49 і 50.

Місце запису : Миропілля, Звягельського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 185 – 187.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 8.

У рукописному зошиті Лесі Українки та ж мелодія у тональності мі бемоль мінор з позначенням темпу lentissimo un poco piu menolento в такті 4/4 і 2/4 з незначними інтонаційними відмінами.

Пісню міг перейняти від Л. Українки М. Лисенко. Майже аналогічну див.: Лисенко. Зібрання творів, с. 41.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній