Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Веснянки, весняні гри і танці. 13

А в нашої перепілоньки

та голівка болить,

та голівка болить,

тут була, тут була перепілонька,

тут була, тут була винозіронька!

За другим разом співається: «та плечиці болять», за тім – «рученята болять» і за четвертим – «ноженята болять».

Інші мелодії: Чубинский, т. 3, ст. 64, варіант в Молодощі, с. 14; Рубець216, № 19 (=Рубец100, № 72) і 26; Kolberg. Pokucie, 1882, с. 65 і 172; Ходоровский, № 2; Конощенко, II, № 19; Роздольський, т. XXI, № 212; Гнатюк. Гаївки, № 8, 9, 115, 116, 134.

Тексти: Гнатюк. Гаївки, с. 131 – 133. Крім паралелей, показаних Гнатюком, зазначаю: Максимович. Дни, с. 13.

Місце запису : с.Чекна, Дубенського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 194 – 195.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 20.

Ця ж мелодія записана Лесею Українкою. В порівнянні з записом Лесі Українки мелодія записана вдвічі збільшеними тривалостями, з підкресленим staccatto. Це цікавий приклад різного емоційного сприйняття і графічного відтворення однієї і тієї ж пісні двома записувачами.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній