Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Веснянки, весняні гри і танці. 17

– Заїньку, та за головоньку!

А нікуди заїньку та ні вискочити,

а нікуди сірому та ні вистрибнути!

– Заїньку, сінця-колінця!

А нікуди заїньку та ні вискочити,

а нікуди сірому та ні вистрибнути!

– Заїньку, п’ятки-м’ятки!

А нікуди заїньку та ні вискочити,

а нікуди сірому та ні вистрибнути!

– Заїньку, обернися,

яка тобі люба-мила, обіймися!

Варіанти мелодії: Гнатюк. Гаївки, № 111 – 113; Роздольський, № 213 і 214; Конощенко, 3, № 89. Інші мелодії: Молодощі, с. 38; Гнатюк. Гаївки, № 114. Тексти: Гнатюк. Гаївки, с. 122 – 125; крім показаних Гнатюком, Максимович. Дни, с. 14. Див.: Лисенко. Шкільна збірка. В моїм записі, згідним з співом Лесі в 1907 році і звіреним з Оленою Пчілкою 1917 року, остання фраза “3аїньку... обіймися” не повторюється тричі, як у записі Лисенка, і це більше координується з описом гри, уміщеним у Лисенка. «Сінця-колінця» – sic. (так само у Шейковский, № 7, с. 19, і у Гнатюк. Гаївки, с. 124; у Лисенка – «сінця по колінця» – без сумніву довільна поправка).

Місце запису : с.Чекна, Дубенського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 200 – 201.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 28 – 29.

Пісню записала Леся Українка з деякими відмінами в тексті і, зокрема, в мелодії (відмінні інтервальні стрибки, дещо інша ритмічна інтерпретація цілості). Ту ж пісню у записав Лисенко від Лесі Українки.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній