Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Весільні. [52а]

Ідуть дружечки у три радочки,

Ярина – попереду.

Усі дружечки по лавах сіли,

Ярина – на посаді.

Усі дружечки заспівали,

Ярина заплакала.

– Ой чого плачеш, чого жалуєш,

молодая Ярино?

Ой чи жаль тобі татонька свого,

чи подвір’ячка його?

– Ой не жаль мені татонька свого,

ні подвір’ячка його.

Тільки жаль мені русої коси,

дівоцької краси.

Варіанти мелодії: Чубинский, т. 4, № 5, 60, 64, 76 та інші; Конощенко, І, № 24, II, № 96; Колесса. Дума, с. 42; Лисенко М. Українські обрядові пісні, уложені для мішаного хору. V. Весільні пісні. – К. : 1903 р., № 22; Остапович, т. 4, № 6, 7, 12; Верховинець В. Українське весілля. – Український етнографічний збірник (К.), 1914 p., т. 1, № 21, 29, с. 29 і далі; Демченко, № 60.

Зріднені мелодії: Kolberg. Pokucie, t. 1, № 115, 149, 213. Kolberg. Chelm, t. I, № 131, 177, 273, Kolberg. Wolyn, № 3, 107, 108; Максимович, № 5.

Тексти: Lozinski, s. 37; Головацкий, т. 2, с. 104, № 19; т. 3, с. 282, № 3; Труды общества исследователей Волыни, т. I. Житомир, 1902, с. 133, № 45; Waclaw z Oleska, s. 33, № 106.

Місце запису : Миропілля

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 233 – 234.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 60.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній