Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Пісні історичні, козацькі, рекрутські. 91

Посіяли, поорали – нікому збирати,

як погнали наших хлопців в місто присягати.

В Житомирі, славнім місті, побиті колочки, –

а вже з наших славних хлопців здійняли сорочки.

Материнські поздіймали, московські побрали,

гірко стали, заплакали, родину згадали.

– Чи ми в бога заслужили, чи в свеї громади,

що нас, хлопців молодейких, забито в кайдани?

Перший вірш цеї пісні служить вступом до різних пісень: історичних (див.: М. Драгоманов. Політичні пісні українського народу, ч. І. Genéve, 1883, на с. 31 – віднесена Драгомановим до 1709 – 1730 pp., на с. 77, передрукована з книги П. Головинського «Слободские казачьи полки», СПб., 1864, с. 162, віднесена до робіт на лінії 1716 – 1735 pp.) і чумацьких (ibid., ч. II, с. 83). Пор.: Житецкий, с. 305.

Місце запису : с.Колодяжне Ковельського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 266.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 85 – 86.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній