на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Балади. 97

Ой у полю, полю береза стояла,

йа на тій березі зозуля кувала. (2)

Ой то ж не зозуля, – то рідна мати

виряджає сина та й у солдати. (2)

Ой поїхав син та й у дорогу,

зоставив невістку з матір’ю в дому. (2)

Йа мати невістки та й не злюбила,

посилає її та й од себе пріч, (2)

посилає її та й од себе пріч,

в поле брати льону у темную ніч. (2)

– Ой іди, невістко, в поле брать льону,

не вибереш льону – не йди додому. (2)

Не вибереш льону – не йди додому,

гей, а стань у полі та й тополею. (2)

Ой пішла невістка в поле брать льону,

не вибрала льону, не йшла додому. (2)

Ой стала у полі та й тополею,

гей, а тонкою та й високою. (2)

Ой приїхав син та й із дороги,

уклонився неньці низенько в ноги. (2)

– Ой здорова, нене, здорова була,

скажи ж мені, пене, де моя мила. (2)

– Пішла твоя мила в поле брать льону,

як добере льону, – прийде додому. (2)

– Ох і де ж я, нене, де ж я не бував,

то такого дива нігде не видав: (2)

не бачив тополі, як на нашім полі,

такої тонкої та високої. (2)

– Ой візьми ти, сину, гостру сокиру

рубати тополю, що на чистім полю. (2)

Гей, як рубнув раз, – вона стенулась,

гей, як рубнув вдруге, – похилилася. (2)

Як рубнув утрете, – заговорила:

– Не рубай, миленький, я твоя мила. (2)

Се ж нам твоя мати так наробила,

маленьких діточок посиротила. (2)

Інші мелодії: Eдличка, т. 1, № 22; Kolberg. Pokucie, t. 2, № 45 – 47; Kolberg. Chelm, t. 2, № 6; Лисенко, VI, № 14; Бигдай, № 80 і 246; Колесса. Ходовичі, с. 299; Конощенко, т. 3, № 81.

Парал. тексти без нот (крім зазначених Ів. Колессою): Stecki, t. 1, s. 125; Мордовцев, № 33 і 41; Чубинский, т. 5, № 308, с. 704 – 711; Житецкий, с. 303 (вар. з Холмщини); Метлинский, с. 286; Головацкий, т. 3, ч. 1, с. 170, № 45; Довнар-Запольський, № 470; Эварницкий, № 455 і 456.

Місце запису : Миропілля Звягельського повіту


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 273 – 274.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 92 – 93.


Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній