Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Балади. 103

Чи чули ви, люди, такої новини, –

забито Петруся в Журавській долині. (2)

Пані пана мала, Петруся кохала,

по чотири рази слуги посилала. (2)

По чотири рази слуги посилала,

а за п’ятим разом сама поїхала. (2)

– Покидай, Петрусю, горох молотити,

всядай до карити, будем разом жити. (2)

– Пані моя, пані, не в такім я разі,

пані ув атласі, а я хлоп в серм’язі. (2)

– Не журись, Петрусю, не журись, серденько,

зложу я свій атлас на тебе хутенько. (2)

– Пані ж моя, пані, боюся напасти,

щоби вельможному в руки не попасти. (2)

– Не бійся, Петрусю, ти зо мною жити,

поїхав вельможний до суду судити. (2)

Слуги ж мої, слуги, слуги дорогії,

будьте ж мені, слуги, на цей раз вірнії! (2)

Слуги ж собі саме тоє дораджали,

щонайвірнішого до пана послали. (2)

Ой догнав він пана на кленовім мості.

– Вернися, вельможний, має пані гості. (2)

– Слуго ж моя, слуго, що тобі такого?

Всяк же моя пані роду не такого! (2)

– Ой пане мій, пане, коли мні не віриш,

лучче з свого лука моє серце встрілиш! (2)

Ох сиділа пані в новому оконі (sic),

ой пізнала пана на воронім коні. (2)

– Петрусю, серденько, утікай хутенько!

Петрусь до порога – утікать немога. (2)

Узяли Петруся під білії боки,

вкинули Петруся у Дунай глибокий. (2)

Молодая пані при тому стояла,

кожному рибалці по таляру дала. (2)

– Нате вам, рибалки, по півзолотого,

витягніть Петруся хоча й неживого! (2)

Сховали Петруся в Журавській границі,

плакали дівчата, а ще й молодиці. (2)

Та сама мелодія до інших слів: Бигдай, № 39. Подібні мелодії теж до інших слів – у Балліна, № 41; Роздольський, № 959; Остапович, т. 1, № 3.

Парал. тексти з іншими мелодіями: Kolberg. Wolyn, № 536; Kolberg. Pokucie, t. 2, № 56; Лисенко, V, № 38; Колесса. Ходовичі, с. 290.

Без нот: Гильтебрандт, 128 (Берестейського пов.); Чубинский, т. 5, № 128, с. 1017, № 204-206, с. 1068-1072; Головацкий, т. 1, 62 – 64; Kolberg. Pokucie, t. 2, № 57; Kolberg. Chelm, t. 2, № 1; Житецкий, с. 316 і 320; Новицкий, с. 107 – 109; Rokossowska, s. 171, № 11; Шухевич, т. 3, с. 187, № 3; Головацкий, т. 3, ч. 1, с. 14; Бессараба. Седлец, с. 113; Бессараба. Херсон, № 407 і 408. Див. іще вказання паралелей у Ів. Колесси; Waclaw z Oleska, s. 514, № 32.

Місце запису : Луцький повіт

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 280 – 282.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 100 – 101.

Запис цієї балади зроблено Лесею та її братом Михайлом (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 3 – 4), в якому відсутні, порівняно із записом Квітки, два перші і два останні рядки, розходження в текстах незначні.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній