|
|||||||||||||||||||
|
Народні пісні, Пісні ліричні і побутові. 128
Світи, місяцю, з вечера цілу нічку, переплив Дунай іще й бистру річку. (2) Переплив Дунай і чобіток не помочив, – знати козака, що до дівчини ходив. (2) Куроньки піють, а я в дівчини сиджу, а прийду до доми, – сам себе ненавиджу. (2) Як прийду до доми, отець-матюнка лає, от отець лає, а ще й матюнка гірше. (2) Ой отець лає, а ще й матюнка гірше: – Синку, не ходи на вечорниці більше. (2) Не ходи, синку, на ті вечорниці, бо бог скарає за чужі молодиці. (2) – Ой за що мене, матінко, біг має карати? Я всядаю на коня, а вона просить до хати. (2) Ой годі, мати, та й на мене лаяти, я беру воли та й йду в поле орати. (2) Доорався козак до зеленого луга, – кидає воли й посеред поля плуга. (2) Кидає воли й посеред поля плуга, взяла козака йа за серденько туга. (2) – Дівчино мила, що ти мні наробила, – плужок не оре, роботонька немила. (2) – Нічого, козаче, я тобі не робила, – де ж ти походив, слідоньки позначила. (2) Ой ото ж тобі, козаче, коханнє, не бере ж тебе в чистім полі ораннє. (2) Ой ото ж тобі, козаче, за зальотоньки, – ні вночі спання, ані вдень роботоньки. (2) Слова я переписав з рукопису Михайла Косача (Леся пам’ятала тільки уривки) і за сумнівне «вечорниці» (пор. «з вечера» в 1-м вірші), а також за двоякість «матюнка» і «матінка» не одповідаю. Текст пор.: Гринченко, т. 3, № 460 і 515. У Чубинский, т. 5, є, крім показаних Грінченком, паралелі під № 86 (с. 36) і 686 (с. 351). До перших двох строф: Чубинский, т. 5, № 19, с. 1195; Гнатюк. Коломийки, № 6042; до третьої – ibid., № 6151; де Воллан, с. 60. Пор.: Тр. о-ва исслед. Волыни, т. 5, № 103. Місце запису : с.Білінь Ковельського повіту Примітки Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 314 – 316. Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1918 р., ч. 2, с. 134 – 135. Фольклорні записи Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній |
||||||||||||||||||