Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Пісні ліричні і побутові. 145

Ой казали люди, що свекруха добра,

що вона такая, як мати рідная. (2)

Вона ж рано встане, а мене не будить,

піде до сусіди, ще й мене осудить. (2)

– Спить моя невістка, спить моя молода,

спить моя молода до сонечка схода. (2)

Як сонечко сходить, на межу зіходить,

то моя невістка з комори виходить. (2)

А я, молодая, та все розізнала,

пішла у садочок, сіла, заплакала. (2)

Зачув мій милейкий, од коника йдучи:

– Чи зозулька кує, з діброви летючи? (2)

– Не зозулька кує, з діброви летючи, –

то милая плаче, милейкого ждучи. (2)

Вар. мелодії у Янчука. Напевы нар. песен, запис. в с. Корнице, Седлецкой губ. – Труды этнограф. отдела импер. общества любителей естествознания, антропологии и этнографии при Моск. универс., кн. VII. М., 1886, мелодія № 24 (слова польські, зміст пісні нічого спільного з нашою не має).

Місце запису : с.Колодяжне Ковельського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 333 – 334.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1918 р., ч. 2, с. 154.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній