Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Пісні ліричні і побутові. 147

Ой піду я понад лугом,

[кожен рядок співається двічі. – ред.]

там мій милий оре плугом.

Чужа мила поганяє,

мені серце умліває.

Понесу я йому їсти,

чи не скаже мені сісти.

Понесу я йому пити,

чи не стане говорити.

Він наївся, ще й напився,

та й на ріллю покотився.

– Чого лежиш, чом не ореш,

чом до мене не говориш?

– Ой я лежу та й думаю,

що рудую жінку маю.

– Який тобі дідько винен,

що ти гарний, чорнобривий,

а я руда вродилася,

чорнявому судилася.

Сватав мене вдень, не вночі,

не вилізли тобі очі,

сватав мене в білу днину,

ізобравши всю родину.

Всій родині сподобалась,

тобі, дурню, я попалась.

Варіанти мелодії: Роздольський, № 382; Конощенко, т. 1, № 11, і т. 3, № 49; Лисенко, VII, № 38. Парал. тексти з іншою мелодією: Бигдай, № 464; без нот: Метлинский, 57; Чубинский, т. 5, с. 199, № 402, с. 1092, № 240; с. 604, № 205; в фельетоні газети «Заря» (російська, виходила в Києві), 1885 p., № 5 – передрукований в «Розвідках Драгоманова про укр. нар. словесність», т. 2, с. 184; Rokossowska, 198; Nejman, № 297; Сакович, с. 141, № 9; Довнар-Запольский, № 487; Эварницкий, № 344 і 345; Бессараба. Седлец, с. 105; Бессараба. Херсон, № 382 і 383; Гнедич, № 667. Близький текст з іншою мелодією: А. Роговскі. Бєларускі песеннік. Вільна, 1911, № 7.

Місце запису : с.Колодяжне Ковельського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 335 – 336.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1918 р., ч. 2, с. 155 – 156.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній