Вірші / поза збірками

Impromptu

Когда цветет никотиана

И точно светит из тумана,

Как будто падшая звезда,

Вся бледная от тайной страсти,

Все вкруг становится тогда

Покорно непонятной власти.

И если вы тогда вдвоем

И возле вас сияют очи, –

Горя таинственным огнем,

Как отраженье звездной ночи,

И голос милый вам звучит,

Как будто в тишине журчит

Струя волшебного фонтана,

Бегите прочь от этих чар,

Они зажгут в душе пожар,

Когда цветет никотиана.

Когда цветет никотиана,

Все, все тогда полно обмана,

Опасна ночи тишина,

Как то затишье роковое,

Когда коварная волна

Хранит молчанье гробовое.

Вот-вот нахлынет звуков рой

И встрепенется мысль, как птица,

И вспыхнет в темноте порой

Воспоминания зарница,

Как будто неизвестный друг

Страницы развернет вам вдруг

Давно забытого романа, –

О, если дорог вам покой,

Не прикасайтесь к ним рукой,

Когда цветет никотиана.

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 252.

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори, стор. 12.

Автограф – ІЛІШ, ф. 2, № 656.

Датується орієнтовно 1899 р.

Подається за автографом.

Поза збірками

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання