Вірші / поза збірками

Ось уночі пробудились думки:

«Спиш?» – мені крикнули і залюбки

кров мою пить почали, як вампіри…

П'ють без ваги, без жалю і без міри…

Ось налетіла одна промениста,

як метеор, безпричальна, ветвиста

і пролетіла… її не спинить…

Чую, що погляд мій гостро зорить,

пильно пронизує темряву чорну, –

не подолати її необорну!

Думка пролинула, зсунулась тьма,

ось уже ясної й сліду нема…

Тільки даремно горять мої очі:

тьму освітити немає в них мочі…

Темно… Ох, мучать як думи-вампіри!

Годі, лишіть! всею силою віри

я узброяюсь тепер проти вас,

слушний, бажаний настав тепер час.

Вірю я в правду свого ідеалу,

і коли б я тую віру зламала,

віра б зламалась у власне життя,

власним очам я б не вірила й слуху,

я б не впевнялась ні тілу, ні духу.

Се ж бо для віри найвищая міра!

Думка питає: «І віра та щира?»

3.12.1905

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 326.

Вперше надруковано в журн. «Червоний шлях», 1923, № 3, стор. 50.

Автограф – ІЛІШ, ф. 2, № 693. В автографі є другий, незакреслений варіант 22-го рядка.

Датується за автографом.

Подається за автографом.

Поза збірками

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання