Вірші / збірка «Думи і мрії»

Невільничі пісні

[13] На вічну пам'ять листочкові,
спаленому приятельською рукою в непевні часи

Ой палка ти була, моя пісне!

Як тебе почала я співати,

В мене очі горіли, мов жар,

І зайнявся у грудях пожар.

Хтіла я тебе в серці сховати,

Та було моє серденько тісне,

Ой палка ти була, моя пісне!

Так, була моя пісня палка.

Вислухала товаришка спів,

Мов троянда, уся паленіла,

І сльоза в неї в очах бриніла

Від гарячих, невтримливих слів,

І тремтіла подана рука…

Так, була моя пісня палка.

Ти занадто палка, моя пісне!

Як настала тривожна година,

Запалилося слово вкінець

І спалило тонкий папірець…

Замість пісні лежить пожарина.

Ой, глядіть, знову іскорка блисне!

Ти занадто палка, моя пісне!

26.11.1896

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 143.

Думи і мрії

Перший вірш | Попередній вірш | Зміст | Наступний вірш | Останній вірш

Невільничі пісні

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання