на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Фольклорні записи Лесі Українки

Колодяженські пісні з рукописного зошита

Родинно-побутові пісні. 7

Ой люблю, люблю я шинкарчину дочку,

Йа що ходить у вишневім садочку.

Ой а шинкарка сорочечку шила,

А звечора свою дочку била:

– Де ти, суко, віночок згубила?

– За Дунаєм полотно білила,

Там я, мамцю, віночка згубила,

За Дунаєм полотно спирала,

(Там, я, мамцю, вінок потеряла).

– Суди, боже, неділі діждати,

То будемо громаду збирати,

То будемо Дунай виливати

Та будемо віночка шукати.

– Не тра, мати, людей турбувати,

Треба, мати, впоправду сказати:

Їхав, мати, козак молоденький,

Здійняв з мене вінок рутвяненький

Й накинув серпанок тоненький.

От тепер же я ні жінка, ні дівка,

Тепер же я, молоденька, поговірка.

Тепер же я од роду проклята,

Тепер же я од батька прогната,

Тепер же я в лузі не калина,

Тепер же я в батька не дитина.

Тепер же я у саду не вишня,

Тепер же я у батька не пишна,

Тепер же я в полі не криниця,

Тепер же я в брата не сестриця.

Місце запису : с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 51.


Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній