Фольклорні записи Лесі Українки

Колодяженські пісні з рукописного зошита

Родинно-побутові пісні. 12

Ой у полі корчомка,

Там молода шинкарка.

– Шинкарочко молода,

Дай мні меду ще й вина.

– Я тобі меду не дам,

Бо у тебе жупан дран.

– Хоч у мене жупан дран,

Та я маю грошей збан.

– Як ти маєш грошей збан,

Я за тебе дочку дам,

Не так дочку, – наймичку,

Що хороша на личку.

У суботу збір збирав,

У неділю повінчавсь,

В понеділок спать лягли.

– Ой ти, милий, миленький,

Скажи мені правдоньку,

Якого ти родойку?

– Ой я з села селянин,

На прізвисько – Карпів син.

– Ой я з села селянка,

На прізвисько – Карп’янка.

Бодай попи пропали,

Брата й сестру звінчали.

– Ходім, брацю, в намастир,

Нехай же нам бог простить.

Намастир каже: не прийму,

Господь каже: не прощу.

Ходім, брацю, в темний ліс,

Нехай же нас звір із’їсть.

Та ліс каже: не прийму,

А звір каже: не буду.

Ходім, брацю, у море,

Потопимось обоє.

Море каже: не прийму,

Риба каже: вигоню.

Ходім, брацю, у поле,

Розкиньмося травою.

З тебе буде синій цвіт,

З мене буде жовтий цвіт.

Будуть дітки зривати,

Йа з нас гріхи знімати.

Місце запису : с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 57 – 58.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній