Фольклорні записи Лесі Українки

Колодяженські пісні з рукописного зошита

Родинно-побутові пісні. 13

Ой ти, мать моя, гей,

Не жалуй мене, гей,

Як озьмуть мене, гей,

У рекруточки,

Пострижуть, побриють, гей,

Русі кудрочки.

Русі кудлушки

На плечах лежать,

Мені, молоду,

Жениться велять:

– Женись, молодой,

Женись, холостой,

Бери за жону

Салдацьку дочку.

Салдацька дочка

Розумна була,

Рано будила:

– Ставай, молодой,

Бо вже час-пора

Сідлати коня,

Сідлати коня

Вороненького

Под того майора

Молоденького.

Поїхав майор

Через три села,

Виписав бумагу

Золотим пером:

– Чи дуж, чи здоров

Ти, товариш мой?

– Не дуж, не здоров, –

Головка больна.

Потеряв коня (2)

Вороненького

Керез [так! – М.Ж] ту дівчину

Молодейкую.

Потеряв коня

Ще й сіделечко

Керез ту дівчину –

Моє сердечко.

Потеряв коня

Ще й подушечку

Керез ту дівчину –

Люблю душечку.

Місце запису : с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 59 – 60.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній