Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

На Купала. 34

Ой хто в тому лісі стукає-гукає?

Калино-малино, ягодо червона!

[Приспівка до кожної строфи]

Молодий Андрійко дерево рубає,

молода Ярина трісочки збирає,

трісочки збирає, він її питає:

– Чи любиш ти мене, чи підеш за мене?

– Хоць я тебе люблю, за тебе не піду.

Я твоїй матюнці нічим не догоджу.

Ой що я помию – вона перемиє.

Ой що я поставлю, вона переставить.

Посилає мене в неділю робити,

в неділю робити, йти на море прати,

йти на море прати, на дубі вішати.

А я не жидівка – в неділю робити,

а я не татарка, щоб на морі прати,

а я не білиця – на дуби злізати.

Нагадую (див. примітку до весняної «Пускайте нас»), що в с. Колодяжному люди взагалі намагаються співати якомога грубше (нижче), і цю манеру Леся вдавала в тих піснях, де вважала її характеризуючою, так й у цій купаловій.

Близька мелодія: Конощенко, 3, № 79. З приводу дрібних одмін межи уміщеним тут текстом і опублікованим у «Житі і слові» нагадаю, що, буває, в тім самім селі і рівночасно, а тим більше з бігом часу обертаються різні варіанти. На цю саму мелодію Леся співала теж пісню, уміщену в «Житі і слові» під № 17 на стор. 281.

Місце запису : з Колодяжного, Ковельського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 213 – 214.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 45 – 46.

Варіант пісні у записі Лесі Українки. Найцікавіша із трьох мелодій – мелодія у запису поетеси. Відмінності в кінцівці тексту в записах Лесі Українки і К. Квітки такі: приспів до кожного рядка «Калино-малино, ягода червона», імена – Андрійко і Ярина; після рядка «Ой що я помию, вона перемиє» інший текст.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній