на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Балади. 109

Ой чиє ж то поле, широкі загони?

Оце ж того козаченька, що чорнії брови. (2)

Ой чиї ж то воли по горі ходили?

Оце ж того козаченька, що ми втрьох любили. (2)

Одная любила, – хороше водила,

а другая прикохала, – білу постіль слала. (2)

Друга прикохала, – білу постіль слала,

а третяя, чорнявая, чари наливала. (2)

Летіла зозуля через сад, куючи,

надибала козаченька, з вечорниць ідучи. (2)

– Ой іди, козаче, вернися додому,

ой сядь собі в кінці стола, не кажись нікому. (2)

Як прийшов додому, не сказав нікому,

та й сів собі конець стола, підперся рукою. (2)

Його ж мати ходить, білі ручки ломить,

– Ой то ж моя дитинонька словця не промовить! (2)

Як прийшов товариш просити орати:

– Ой не можу, товаришу, головки підняти. (2)

Як прийшов товариш просити косити,

– Нездужаю, товаришу, головки зносити. (2)

Не тре, товаришу, і сіна копиці,

наробили мені лиха пізні вечорниці. (2)

Не тре мені сіна, не треба нітрошки,

тільки треба сажень землі і чотири дошки! (2)

В варіанті з Чарукова, Луцького повіту, 8-й вірш так:

Третя полюбила та й чари варила.

Віршів 9 – 16 і 21 – 24 нема. Закінчення таке:

Ой як прийшла мати та й стала питати:

– Чи не треба, синку, ворожки шукати?

– Ой не треба, мати, ворожки шукати,

тільки треба, мати, труну будувати.

Паралелі: з близькою мелодією – Mалашкин, № 25. З іншими мелодіями – Kolberg. Chelm, t. 2, № 10; Бигдай, № 180; Лисенко, III, № 18, хор. XII, № 3; Конощенко, т. 1, № 48; II, № 37. Без нот: Чубинский, т. 5, с. 936, № 5; Сакович, с. 144; Эварницкий, № 283; Гнедич, № 613. Строфи 2 – 4 у Теодорович, т. 5, с. 387 – весільна пісня (з Ковельського пов.).

Місце запису : c.Колодяжне Ковельського повіту


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 292 – 294.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 113 – 114.

Текст записаний рукою Лесиної сестри Ольги, знаходиться на с. 25 – 26 рукописного зошита з поміткою: «Колодяжне, од дівчини Варки».


Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній