Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Балади. 113

Ой там за гаєм, гаєм зелененьким,

ой там ходила милая з миленьким. (2)

Ой там ходила, стиха говорила:

– Ой ти, мій милий, ти мій вірний друже, (2)

Ой ти, мій милий, ти мій вірний друже,

ой болить мені головина дуже. (2)

Болить головина, подобно ж я умру,

гей, зроби ж мені, милий, з бучиноньки трумну. (2)

– Ой де ж тобі, моя мила, бучини узяти,

будеш же ти, моя мила, в сосновій лежати. (2)

– Ой продай, милий, корову рябую,

ой набери мені сорочку тонкую, (2)

ой дай пошити хороше сорочку

і поховай мене, милий, в вишневім садочку, (2)

і насип мені високу могилу,

і посади в головоньках червону калину. (2)

Ой як ти будеш з другою шлюб брати,

ой то прийдеш на могилу калину ламати. (2)

Ой у неділю ще й сонце не сходить,

а вже милий другу милу за рученьку водить. (2)

Спіткнулася мила на тую могилу

та й собі забила свою ніжку білу. (2)

– Ой ти, мій милий, що ж то за могила,

ой що я на неї свою ніжку збила? (2)

– Ой моя мила, то ж тая могила,

що тут лежить похована моя перша мила. (2)

– Ой тра ж було суці сорочки не дати,

ой тра ж було її в саду не ховати! (2)

Було її дати яку деренину,

було ж її вивезти у луг під калину! (2)

– Ой ще ж ти, мила, того не діждала,

ой щоб моя перша мила у лузі лежала! (2)

Ой в неділю рано ще й сонце не сходить,

а вже милий на могилу до милої ходить. (2)

– Ой устань, мила, пораднице моя,

ой пропадає худобина твоя! (2)

– Ой нехай вона тобі пропадає,

єсть інша мила, – нехай доглядає. (2)

– Ой устань, мила, принесу ті меду!

– Ой одчепися, голівки не зведу! (2)

– Ой устань, мила, принесу горілки!

– Ой сховай собі для другої жінки! (2)

– Ой устань, мила, пораднице моя!

Гей, плаче, плаче, дитинонька твоя! (2)

– Ой нехай плаче, може, перестане,

ой вже ж його матуся до нього не встане! (2)

Ой продай, милий, сукню і катанку,

ой найми, найми до дитини мамку. (2)

Ой дай тій мамці корову рябую,

ой нехай глядить дитину малую. (2)

Ой дай корову ще й рябе телятко,

ой нехай глядить моє сиротятко! (2)

Приклад зміни мелодії до розширених віршів:

Паралелі з іншою мелодією: Лисенко, VI, № 6. Без нот: Метлинский, с. 266 – 272; Чубинский, т. 5, № 238, с. 631; № 248, ст. 643; № 359, ст. 782; Nejman, № 198; Сакович, с. 143; Kolberg. Chelm, t. 2, № 51; Дикарев. Воронежский этнографический сборник. – Воронеж : 1891 г., с. 306; Гнедич, № 702, 755; М. Косич. Литвины – белоруссы Черниговской губернии. С.-Петербург, 1902, ст. 79 (відбитки з «Живой старины» за 1901 р.).

Місце запису : Любомль

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 298 – 300.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 119 – 121.

В запису тексту цієї пісні Михайлом Косачем (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 32 зв.) зазначено, що вона з с. Любомля.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній