Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Пісні ліричні і побутові. 115

Роман-зілля, роман-зілля

аж на межу похиляється...

Ой чую ж я через люди,

що мій милий одклоняється.

Ой що ж мені по роману, –

на роману ягідок нема.

Ой що ж мені по поклону,

коли його самого нема!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Чи я ж тобі не казала,

як стояла під повіткою:

– Не їдь, не їдь у Крим по сіль.

бо застанеш під наміткою.

Чи я ж тобі не казала,

як стояла під полицею:

– Не їдь, не їдь у Крим по сіль,

бо застанеш молодицею.

– Любив тебе дівчиною,

любитиму й молодицею,

іще буду сім літ ждати,

поки станеш удовицею.

Варіанти мелодії: Лисенко, II, № 39; V, № 25; VII, № 16; Остапович, т. 2, № 14. Парал. тексти без нот: Гильтебрандт, 83 (Кобринського пов., Гроднен. губ.); Чубинский, т. 5, с. 4, № 6; с. 86, № 181; с. 202, № 409; Rokossowska, s. 281, № 167.

Місце запису : Миропілля Звягельського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 302 – 303.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1917 р., ч. 1, с. 122 – 123.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній