Народні пісні,
записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою

Пісні ліричні і побутові. 124

Ой давно я, давно в батенька була,

вже тая стежечка терном заросла.

Ой заросла терном ще й шипшиною,

де я походила ще й дівчиною.

Ой як я захочу, – терен висічу,

червону шипшину в пучки пов’яжу.

Червону шипшину в пучки пов’яжу,

до свого батенька крильми полечу.

Ой сяду я, впаду в батеньковім саду

на тій черемшині, на самім верху.

Ой сяду я, впаду, буду кувати,

ой чи не почує рідная мати.

Ой не вчула мати, та вчув батенько.

– Уставайте, діти, слухайте мене.

Уставайте, діти, слухайте мене,

що ж то за пташина у саду кує?

– Ой то ж не пташина, то наша сестра,

тут вона вродилась, тут вона зросла.

Тут вона вродилась, тут вона зросла,

в чужу сторононьку та й заміж пішла.

Далекі варіанти мелодії: Конощенко, т. 2, № 46 і 47. Інші мелодії до паралельних текстів: Kolberg. Pokucie, t. 2, 89; Kolberg. Wolyn, № 427; Бигдай, № 208 і 209; Листопадов, текст на с. 357.

Паралельні тексти без нот: Waclaw z Oleska, s. 447, № 355; Rulikowski. Opis powiatu Wasilkowskiego. – Warszawa, 1853, s. 196; Метлинский, с. 255; Гатцук, с. 201; Пероговский, с. 63; Гильтебрандт, 182 (з Берестейського пов.); Чубинский, т. 5, № 638; с. 322, № 337 (особливо вар. Ж.), с. 748; № 338, с. 751 – 756; Омельченко, т. 1, с. 10, № 3; Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. – Тифлис, 1884 г., т. 4, № 28, с. 89; Rokossowska, s. 172, № 12; Эварницкий, № 387 – 389; Гнедич, № 630 і 854.

Місце запису : Миропілля Звягельського повіту

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 311 – 312.

Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1918 р., ч. 2, с. 130 – 131.

Фольклорні записи

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній