|
|||||||||||||||||||
|
Народні пісні, Пісні ліричні і побутові. 135
Тихо, тихо Дунай воду несе, [Кожний рядок співається двічі] а ще тихше дівка косу чеше. Чеше, чеше та й на Дунай несе. – Уплинь, косо, уплинь за водою. Уплинь, косо, уплинь за водою, а я зараз – услід за тобою. Припливемо к зеленому лугу, скажу тобі всю свою притугу. Над Дунаєм явір зеленейкий, під явором коник воронейкий. Під явором коник воронейкий, на конику козак молодейкий. Ой він сидить, у скрипочку грає, струна струні стиха промовляє: Нема краю тихому Дунаю, нема впину вдовиному сину. Парал. тексти: з іншими мелодіями – Гулак-Артемовський, № 8; Kolberg. Wolyn, № 344; Лисенко, III, № 26; Колесса. Ходовичі, с. 293; без нот – Гильтебрандт, 186 (з Берестейського пов.); Метлинский, с. 14; Головацкий, т. 3, ч. 1, ст. 178, № 52; Довнар-Запольский, № 401 і 453; Бессараба. Херсон, № 230 і 231; Гнедич, № 834; Чубинский, т. 5, с. 337, 342, 411. Місце запису : с.Колодяжне Ковельського повіту Примітки Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 323. Вперше опубліковано : Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К. : 1918 р., ч. 2, с. 143 – 144. Фольклорні записи Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній |
||||||||||||||||||