Переклади

Джордж-Гордон Байрон

Коли сниться мені, що ти любиш мене,

Ти на сон мій не гнівайся, люба, –

Тільки в мріях я маю те щастя ясне,

Кожний ранок – оплакана згуба

Любий сон! забери собі силу мою,

А мені дай безсилля розкішне,

Може, знов, як і в ту ніч, я буду в раю,

Ох, яке ж то життя буде пишне!

Смерть і сон – кажуть люди, – то браття рідні,

Сон єсть образ мовчазної смерти,

Коли смерть може дать кращий рай, ніж у сні,

То я прагну скоріше умерти.

Ох! не хмур, моя мила, брівок лагідних,

Не гадай, що я надто щасливий!

Коли грішний був сон, – я спокутував гріх:

Зник без сліду мій сон чарівливий…

Хоч я бачив, кохана, твій усміх у сні,

Не карай ти мене за примари!

Після мрій чарівних прокидатись мені –

Се страшніше від всякої кари!

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 283.

Вперше надруковано в журн. «Рідний край», 1906, № 50, стор. 6.

Автограф не знайдено.

Датується орієнтовно 1897 – 1898 роками, коли Леся Українка перекладала «Каїна» Байрона.

Подається за першодруком.

Переклади

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання