| Біографія |
| Твори |
 Вірші |
| Поеми |
| Драматичні твори |
| Інші твори |
| Переклади |
| Фольклорні записи |
| Листи |
| Фотогалерея |
| Статті |
Переклади
Генріх Гейне. Із збірки «Romanzero»
[20] Enfant perdu
Стояв на чатах я в війні за волю
аж тридцять літ забутим вартовим.
Боровся без надії, гинув з болю;
я знав – не вийду з боїська живим.
Як день, так ніч я чатував. Не спалось
мені, як товариству по шатрах,
а ледве трошки і мені дрімалось, –
вони схропнуть – і знов я на ногах!
Нудьга бере було вночі на варті
та й страх (не знають страху лиш дурні),
щоб те розбити, зло зривав я в жарті;
і свист і глум були мої пісні.
Було не сплю та зброю все готую.
Ось тільки йде який мерзенний шпиг –
гарячим оливом так влучно почастую,
що звалиться поганець миттю з ніг.
Так чатував я невсипуще й збройно.
Було дивлюсь – напевне щось іде –
я й почастую оливом так гойно
погане черево – аж загуде !
Та часом… треба щиро говорити…
поганець був до бою теж готов
і бив незгірш… Ох, ніде правди діти!
я весь поранений… я трачу кров…
Впав вартовий! на рани знемагає…
Один упав, то другі прийдуть в час…
Я неподоланий… глянь, зброя сяє…
Се тільки серце розірвалось – враз!
Примітки
Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 264.
Вперше надруковано у журн. «Вільна Україна», 1906, № 3, стор. 39.
Подається за першодруком.
Датується орієнтовно 1900 роком.
У чорновому недатованому автографі (ІЛІШ, ф. 2, № 882) четверта строфа перекреслена. Текст її відмінний від друкованого.
Переклади з Г.Гейне
Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній
Всі переклади
Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній
Всі твори
Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір
Всі писання
Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання