|
|||||||||||||||||||
|
Вірші / поза збірками Часто кажуть: «ясні зорі, То найкраще в цілім світі». Чи гадає хто при тому, Що за світом є ще кращі? Уночі у сонних мріях Летимо ми геть од світу, Хто летить в безодню чорну, Хто в сріблясті емпіреї, Хто хаос непевний бачить, Хто з зірками водить коло, А як тільки сонце гляне, І хаос, і зорі зникнуть. І хаос, і зорі зникнуть, Стане рівно, ясно, біло, Мов у зшиточку чистенькім Школяра, що добре вчиться. Але єсть на світі люди Необачні, безпорадні, Що й при світлі сонця бачать І хаос, і ясні зорі, Кращі зорі, ніж небесні, І хаос, темніший пекла. Люди ті не знають світла, Як там рівно, ясно, біло. В тих людей життя буває, Мов порізнені листочки, Де написані поеми Божевільного поета. Люди ті не знають світу, Але й світ їх теж не знає, І говорить, що життя їх – То писання божевільних. 18.07.1900 Примітки Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 256. Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопубліковаиі твори, стор. 15. Автограф – ІЛІШ, ф. 2, № 718. Остання його строфа мала іншу початкову редакцію. Датується за автографом. Подається за автографом. Поза збірками Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш Всі вірші Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш Всі твори Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір Всі писання Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання |
||||||||||||||||||