Вірші / поза збірками

Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися,

поле і гай у серпанки тонкі повилися,

марево біле покрило і річку, й сагу,

вітер з полудня несе без кінця ту югу.

Світло сліпить, та не грає веселе проміння,

вітер гуде, та задуха гнітить, мов каміння.

Так у розлуці з тобою кохання моє

світить і смутить, буяє й життя не дає.

15.08.[1904], Зелений Гай

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 310.

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори, с. 43.

Автограф – ІЛІШ, ф. 2, № 619.

Датується эа автографом.

Подається за автографом.

Поза збірками

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання