|
|||||||||||||||||||
|
Вірші / збірка «На крилах пісень» Досвітні огні Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч покорила. Хто спить, хто не спить, – покорись темній силі. Щасливий, хто сни має милі! Від мене сон милий тіка… Навколо темнота тяжка, Навколо все спить, як в могилі. Розкинула темная ніч свої чари, Налинули сни, мов ті хмари, Мов чорнії хмари страшні, І сняться мені все дивні Привиддя, непевнії чвари. Привиддя лихі мені душу гнітили, Повстати ж не мала я сили… Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене, – Досвітні огні засвітили! Досвітні огні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять, – Досвітні огні вже горять. То світять їх люди робочі. Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала! Не бійся досвітньої мли, – Досвітній огонь запали, Коли ще зоря не заграла. З віконечок ллється стяга та пресвітла, Одрадість у серці розквітла, Огні золотії мигтять, Одважним промінням зорять, Мов кличуть: до праці! до світла! [1892] Примітки Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 69. Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 25. Автографи – ІЛІШ, ф. 2, № 11, стор. 69 – 71; ІЛІШ, ф. 2, № 747, стор. 22. Готуючи київське видання збірки «На крилах пісень», Леся Українка опустила дві строфи. Датується 1892 р. за автографом – ІЛІШ, ф. 2, № 11. Подається за збіркою «На крилах пісень», К., 1904, стор. 53 – 54. На крилах пісень Перший вірш | Попередній вірш | Зміст | Наступний вірш | Останній вірш Всі вірші Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш Всі твори Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір Всі писання Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання |
||||||||||||||||||