|
|||||||||||||||||||
|
Вірші / збірка «На крилах пісень» Сльози-перли 2 Україно! плачу слізьми над тобою… Недоле моя! що поможе ся туга? Що вдію для тебе сією тяжкою журбою? Гай-гай, невелика послуга! Чи я ж би такої бажала роботи? Чи я ж би терпіла бридкі твої пута? Багато у серці моїм і одваги, й охоти… Та й я ж у кайдани закута! Ох, сльози палкі – вони душу палили, Сліди полишили огнисті навіки. Ті жалі гіркії – вони мені серце зв'ялили! Даремні для нього всі ліки. Чи ж мало нас плаче такими сльозами? Чи можем ми, діти, веселими бути, Як ненька в недолі, в нужді побивається нами? Де ж тута веселого слова здобути? От знову ридання оті навіснії У грудях мені закипають. Ой доле! Невже сі ридання тяжкі голоснії Отак надаремне лунають? Говорять, що матері сльози гарячі І тверде, міцнеє каміння проймають; Невже найщиріші кривавії сльози дитячі Ніякої сили не мають? Примітки Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 73 – 74. У чистовому автографі другого вірша циклу («Україно! плачу слізьми над тобою…») Леся Українка викреслила дві строфи. На крилах пісень Перший вірш | Попередній вірш | Зміст | Наступний вірш | Останній вірш Всі вірші Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш Всі твори Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір Всі писання Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання |
||||||||||||||||||