Вірші / збірка «На крилах пісень»

Подорож до моря

4

Сонечко встало, прокинулось ясне,

Грає вогнем, променіє,

І по степу розлива своє світлонько красне, –

Степ від його червоніє.

Світлом рожевим там степ паленіє,

Промінь де ллється іскристий,

Тільки туман на заході суворо синіє,

Там заляга він, росистий.

Он степовеє село розляглося

В балці веселій та милій,

Ясно-блакитним туманом воно повилося,

Тільки на хатоньці білій

Видно зеленую стріху. А далі, – де гляну, –

Далі все степ той без краю,

Тільки вітряк виринає де-не-де з туману;

Часом могилу стріваю.

В небі блакитнім ніде ні хмаринки, –

Тихо, і вітер не віє.

Де не погляну, ніде ні билинки,

Тиха травиця леліє…

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 93 – 94.

На крилах пісень

Перший вірш | Попередній вірш | Зміст | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання