Переклади

Гергарт Гауптман Ткачі

Драма на 5 дій

Посвята

Moєму батькові, Робертові Г[ауптману], присвячую сю драму

Коли я присвячую сю драму тобі, дорогий батьку, то ти знаєш, яке почуття мене до того призводить, і нема потреби розбирати його тут.

Ти оповідав мені про діда, що замолоду вбогим ткачем так нидів за верстатом, як і оці мої ткачі, і се оповідання дало початок моєму творові. Чи він сильний і здібний до життя, сей твір, чи гнилий в основі, але все ж ее найкраще з того, що може дати «такий бідний чоловік, як Гамлет».

Твій Гергарт

Акт 1

Діячі 1-го акту

Касир Нейман.

l-ша ткачиха.

Конторщик Пфейфер.

Ученик.

Бекер, ткач молодий.

Старий Бавмерт.

Ткач Рейман.

Ткач Гейбер.

Дрейсігер.

Різні ткачі і ткачихи.

Хлопчик.

Велика небілена хата в домі Дрейсігера в Петерсвальді. Се контора, де ткачі віддають готову тканину. Ліворуч нічим не завішені вікна, на середній стіні шкляні двері, праворуч теж шкляні двері, кудою раз у раз входять і виходять ткачі, ткачихи й діти. Вздовж правої стіни, напівзакритої, як і дві інші, полицями для бархану, поставлена довга лава – там ткачі розкладають роботу. Всі ткачі по черзі дають роботу на розгляд. Конторщик Пфейфep стоїть за великим столом, де ткачі понакладали тканини на розгляд. Конторщик розглядає з лупою і циркулем. Як уже розглянуто, ткач кладе бархан на вагу, а конторський ученик важить. Зважений товар ученик скидав до складу. Конторщик Пфейфер вигукує кожний раз, скільки кому належиться, до касира Неймана, що сидить при малому столику. Парний день; пізня весна. Дзиґар показує полуднє. Ткачі здебільшого стоять, мов на суді, наче ждуть, чи їх на смерть засудять, чи життя подарують. Кожний з них якийсь прибитий, мов той старець, що вже натерпівся без краю поневірки, наслухався докорів за дармоїдство та й звик стояти, знітившись, та всякому коритись. Знати по лиці, що кожний з них клопочеться та журиться марне без перестанку. Чоловіки всі трохи подібні межи собою, «старують», мов діти, що вдають дорослих; мало не всі плоскогруді, кахикають, мізерні, брудно-бліді, замучені при верстаті, коліна від сидні покривлені. Жінки їх на перший погляд мовби інакші: розхристані, роздратовані, засмикані, обшарпані, а чоловіки все ж якусь там повагу злиденну мають, та й одежа на них підлатана. Декотрі дівчата гарненькі: бліді як віск постаті делікатні, очі смутні, великі, пильні.

Касир Нейман (одлічує гроші). Зостається 16 грошей срібних, 2 пфеніги.

Перша ткачиха (30-літня, дуже змарніла; збирає гроші докупи тремтячими руками). Спасибі вам.

Нейман (бачить, що жінка стоїть). Ну, знов щось не так?

1-ша ткачиха. Ой, мені б так треба з пару феників наперед!

[Решта тексту не збереглася]

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 6, с. 319 – 377.

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах, т. 4. Художні переклади, статті. 1884 – 1910. К., Держлітвидав України, 1954, стор. 210 – 259.

Над українським перекладом п’єси Леся Українка, очевидно, працювала паралельно з роботою над російським перекладом. В усякому разі на час поїздки поетеси до Чернівців у 1901 р. переклад уже був завершений, про що можна судити з листа Лесі Українки до О. Кобилянської від 26.02.1906 p.:

«А від когось білого та сама редакція просить його переклад «Ткачів» Гауптмана, що хтось колись полишив у Чернівцях у когось чорненького, – либонь, рукопис і досі в когось лежить? Я оце зараз напишу до Сімовича і попрошу піти до когось взяти той переклад і послати мені поштою, чей же дійде. Бо я знаю, що хтось не може саменький посилками клопотатись. Тільки нехай хтось буде добрий відшукати той рукопис (десь має бути в чиємусь столику)».

Як видно, Леся Українка мала намір видати п’єсу Г. Гауптмана за кордоном, у Чернівцях, оскільки в Російській імперії до 1905 р. друкувати переклади українською мовою заборонялося. Перший переклад «Ткачів» українською мовою, здійснений Михайлом Павликом, вийшов саме за кордоном: «Ткачі. Драма з сорокових років Гергарта Гауптмана. Переклав з німецького Михайло Павлик. Додано життєпис Гауптмана, написаний Ів. Франком». Львів, друкарня Наукового товариства імені Шевченка, накладом редакції «Вісника», 1898. Проте наміру Лесі Українки за браком коштів не судилося здійснитися.

На початку 1906 року в Петербурзі почав виходити український громадсько-політичний і літературний журнал прогресивного напряму «Вільна Україна», редакція якого запропонувала Лесі Українці опублікувати переклад «Ткачів». Проте сам журнал було заборонено після виходу шостого номера.

У спогадах про Лесю Українку К. Квітка відзначав:

«Вийшло з цим перекладом те, що як вона передала його тим, хто просив, то через кілька часу їй сказали, що він згубився. Л[еся] знову взялася його перекладати – і знову їй об’явили, що значна частина його згублена. Не пам’ятаю напевне, але здається, що се саме повторилося і в третій раз.

Приходили в тій справі різні люди, переклад опинявся по шматках в різних руках. Порешті, Л[еся] була зовсім знеохочена відновляти переклад, тим більше що він коштував їй дуже багато сили, не відновила його навіть тоді, як цензура була скасована і він був би напевне зараз виданий, і він так і зостався в неповному виді. Історія з перекладом дуже сердила її, і видно було з її недомовлених натяків, що вона підозріває, що він не губився, але був нищений в моменти тривоги».

Автограф (ІЛІШ, ф. 2, № 901) писаний олівцем та чорнилом, з слідами авторської правки. Бракує титульної сторінки, майже всієї першої дії і останніх сторінок другої дії, деякі сторінки переписано двічі (загублені сторінки згодом знаходилися). Список дійових осіб першої дії написано на окремому аркуші невідомою рукою (за здогадами деяких дослідників, рукою Ольги Кобилянської). Відомий ще список невідомою рукою четвертої та п’ятої дій п’єси на 30 аркушах (ІЛІШ, ф. 2, № 904).

Датується орієнтовно кінцем 1890-х – початком 1900-х років.

Подається за автографом.

Ткачі

Дія 1 | Дія 2 | Дія 3 | Дія 4 | Дія 5

Переклади

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання